Мої подорожі

Мої подорожі починаються спонтанно.

А саме: я не розглядаю географічні карти, вибираючи місце. Не шукаю інформації про відомі місця, де мені, логічно розмірковуючи, корисно побувати.
І все-таки кожна подорож стає одкровенням.
Зараз до мене прийшло розуміння, що я подорожувала маршрутом життя Душі, збираючи свою пам’ять, свої спогади, своє життя, яке тягнеться крізь втілення.
Крізь різні тіла.
Крізь події.
Крізь зароки.
Це прагнення цілісності, зцілення болю пам’яті Душі.
Збираючи свої уламки.
Одного разу на цьому місці, в якому точно в цьому житті ніколи не була, в цей момент раптом місце з тобою починає розмову.
Воно віддає спогади через почуття, запахи, такі знайомі та забуті. Шепіт вітру та звуки, які ні з чим не сплутаєш. І зібравши все це як вдих, всі разом, я потрапляю у простір пам’яті душі, минуле втілення.
І тоді ледве відчутне, інколи заважає передчуття життя, стає справжнісінькою дійсністю, в якій ти дихаєш, живеш, піклуєшся.
Виявляється, пам’ятаєш ВСЕ.
Я роблю цей крок.
Ні, не так! Я РОБЛЮ цей Крок, Крок, що поєднує минуле і сьогодення мого сприйняття.
Такі мандрівки не плануєш логічно.

Ця магія Духа просто так складає обставини і перетворює життя на магічну подорож Душі.